Європа довго вважала, що знаходиться в безпеці від забутих тропічних хвороб (ЗТХ), але ця впевненість випарувалась. Більш теплий і вологий клімат зробив континент більш привітним для переносників виснажливих, а часом і смертельних патогенів. Зміна клімату є лише однією із сил, що спонукають до поширення ЗТХ. Глобалізація та збільшення міжнародної торгівлі й подорожей, які вона приносить, відіграють свою роль у зведенні переносників та їх збудників разом у Європі.
Хоча вплив цих хвороб не такий масштабний, як у тропічних країнах, наслідки для здоров’я населення Європи вже відчуваються. Люди хворіють, а іноді й гинуть від ЗТХ та інших захворювань, що передаються комарами, які колись поширювалися лише в тропіках, наприклад віруси Західного Нілу, Зіка, денге та чікунгунья, а також паразитарні захворювання, такі як шистосомоз. Випадки трансмісивних хвороб, які вже є ендемічними в Європі, наприклад лейшманіозу, зростають, а для багатьох із цих інфекцій не існує вакцини чи ліків.
Європа не одна. Петер Хотез (Peter Hotez), декан Національної школи тропічної медицини Медичного коледжу Бейлора в Х’юстоні, Техас (the National School of Tropical Medicine at Baylor College of Medicine in Houston, Texas), каже, що частини нетропічного світу, які раніше дозволяли собі розкіш не хвилюватися про ЗТХ, включно з узбережжям Мексиканської затоки Сполучених Штатів, стикаються з подібними проблемами. Глобалізація ЗТХ потребує зміни їхнього сприйняття. Історично ЗТХ здебільшого ігнорувалися та виключалися з порядку денного охорони здоров’я. Ці хвороби вражали людей, які живуть у країнах з низьким рівнем доходу, і підтримка заходів щодо їхнього подолання була оформлена як філантропічна ініціатива. Але ця різниця стає розмитою, оскільки ЗТХ починають впливати на країни з високим і середнім рівнем доходу. Дійсно, за словами Хотеза, тепер країни G20 особисто заінтересовані у підтримці зусиль по боротьбі з ЗТХ.
Нова норма
В Європі головне занепокоєння викликають віруси, які переносяться комарами. До них відносяться Західний Ніл, денге та чикунгунья (вірус Західного Нілу офіційно не класифікується як ЗТХ, хоча деякі вчені вважають, що це має бути). Два десятиліття тому більшість випадків були завезені, але зараз люди заражаються локально.
За останні чотири десятиліття в Європі поширилися інвазійні види комарів, такі як Aedes albopictus. Ця комаха, що походить із тропічних лісів південно-східної Азії, поширилася по всьому світу, її перенос відбувався на вантажних кораблях і навіть у приватних автомобілях. Вперше цей вид був помічений в Албанії в 1979 році, потім в Італії в 1990 році. Згідно з даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control, ECDC), до 2013 року він був поширений у 8 країнах Європейської економічної зони, а до 2023 року цей показник зріс до 13 (див. «Комарі рухаються на північ»). На відміну від місцевих європейських видів, він може передавати віруси денге та чикунгунья.
Точний зв’язок між кліматом і цими вірусами достеменно невідомий. Селін Госснер (Céline Gossner), яка очолює групу з нових харчових та трансмісивних захворювань у ECDC у Сольні, Швеція (Solna, Sweden) каже, що є багато невідомих складових. Але очевидно, що зміна клімату створила відповідні умови для появи або повторної появи ЗТХ. Підвищення температури, тривале літо та повені – все це умови, які влаштовують комарів. Вищі температури часто означають коротші цикли розмноження та швидшу реплікацію вірусів у векторах, додає Госснер. Зміна температури також може змінити схеми міграції птахів, які діють як резервуари для вірусу Західного Нілу.
Зміна клімату також відкриває двері для видів, чутливих до холоду, таких як Aedes aegypti. Цей вид комарів походить з Африки, але поширився по всьому світу на кораблях наприкінці вісімнадцятого століття. Він зник із південної Європи в середині двадцятого століття, але з’явився на Мадейрі на початку 2000-х років і був виявлений на Кіпрі в 2022 році. Окрім поширення жовтої лихоманки, A. aegypti ефективніше передає віруси денге, чикунгунья та Зіка, ніж вид A. albopictus, і тісніше взаємодіє з людьми.
Завдяки наявності векторів віруси, які потрапляють до Європи, мають шлях для поширення. З 2010 року повідомлялося про локальні випадки лихоманки денге, і їхня кількість постійно зростає. У 2022 році в континентальній Європі було зареєстровано 71 випадок локальної лихоманки денге, що відповідає загальній кількості, зареєстрованій між 2010 і 2021 роками. Чікунгунья відрізняється, тому спалахи вірусу, як правило, більш спорадичні та інтенсивні. У Європі їх було два: один у 2007 році, інший у 2017 році.
На даний момент жодне захворювання не є ендемічним; кожен спалах є результатом повернення мандрівників із хворобою з-за кордону. Госснер каже, цілком можливо, що лихоманка денге, яка раніше зникла з Європи, може повернутися. На відміну від лихоманки денге та чикунгунья, вірус Західного Нілу поширюється комарами Culex, які є рідними для Європи. У 2022 році в 11 країнах було зареєстровано 1112 випадків місцевого зараження, що є найвищим показником після піку в 1548 випадків у 2018 році. «Це відбувається в більшій частині Південної Європи, – каже Госснер, – і поширюється на північ».
Необхідні знання
Ці віруси можуть стати серйозною загрозою для здоров’я населення. Хоча більшість випадків Західного Нілу, денге та чикунгунья протікають безсимптомно або легко, люди похилого віку та люди з ослабленим імунітетом можуть померти. Противірусної терапії немає. Існує дві вакцини від лихоманки денге, але вони не є широко поширеними.
Одна з проблем полягає в тому, що захворювання можуть поширюватися через донорство крові та органів. Тому будь-хто, хто побував у регіоні Європи, де спостерігається спалах вірусу, що передається комарами, повинен відкласти здачу крові після повернення.
ECDC отримує звіти про хвороби, які підлягають оповіщенню, з більшості європейських країн. Однак це залежить від виявлення ЗТХ, що не завжди просто. У людей з шистосомозом, наприклад, часто потрібно кілька місяців, щоб з’явитися симптоми. «Це підступна хвороба», – каже Жером Буасьє (Jérôme Boissier), який вивчає паразитарну інфекцію в Університеті Перпіньяна, Франція (University of Perpignan, France). – «Людині необхідно виділяти велику кількість яєць із сечею, щоб інфекцію можна було виявити в діагностичних тестах».
Європейським лікарям слід пам’ятати, що ЗТХ можна отримати як місцеві інфекції, а не лише під час закордонних подорожей. «Частиною нашої роботи є спостереження не лише за нашими пацієнтами, а й за громадським здоров’ям», – каже Камілла Роте (Camilla Rothe), лікарка, що спеціалізується на тропічному здоров’ї з Мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана в Німеччині (Ludwig Maximilian University of Munich, Germany). У 2019 році Роте та її колеги виявили випадок шистосомозу в людини, яка повернулася до Німеччини після відпочинку на Корсиці. Його випадок показав, що передача хвороби, яку на Корсиці вважали зниклою, насправді триває.
Лікарі також повинні знати, що хвороби, які, як вважалося, вражають лише тварин, можуть поширюватися і поширюються на людей. Наприклад, ряд випадків місцевого дирофіляріозу, викликаного інфекцією паразитичним черевом, виникли в деяких частинах Європи, включаючи Німеччину, каже Інге Кройдл (Inge Kroidl), колега Роте, яка вивчає захворювання, викликані паразитичними червами, які називаються гельмінтами. Глисти, виявлені в цих випадках, – Dirofilaria repens – зазвичай заражають собак, але поширюються комарами, отже можуть заразити людей. Ця хвороба поширюється на північ Європи, частково внаслідок зміни клімату.
Тим не менш, багато лікарів у Європі та Сполучених Штатах не знають, що ЗТХ можна отримати на місцевому рівні, що призводить до неправильних діагнозів. Хотез наводить приклад епідемії лихоманки денге в Х’юстоні, яку виявили лише ретроспективно, коли вчені вивчали клінічні зразки. «Просто люди приходили до лікарні з лихоманкою, і ніхто не думав, що, можливо, це лихоманка денге», – каже він. Багато хто вважає, що новий статус-кво означає, що ЗТХ необхідно включити в основну програму медичної освіти. «Тропічна медицина – це вже не просто шикарна спеціалізація», – каже Роте.
Вічна пильність
Для органів охорони здоров’я розуміння ризику, який становлять ці захворювання, залежить від знання того, де присутні вектори та як вони поводяться. ECDC у співпраці з Європейським агентством з безпеки харчових продуктів проводить проєкт під назвою VectorNet, який збирає дані про розповсюдження переносників хвороб, таких як комарі, кліщі та піщані мухи, в Європі та Середземноморському регіоні.
«Збір таких даних є трудомістким, і науковцям доводиться вирішувати, де розмістити пастки для збирання комах», – каже Джон Палмер (John Palmer), співдиректор проєкту громадянської науки під назвою Mosquito Alert у Барселоні, Іспанія, який заохочує людей фотографувати комарів і повідомляти про їх спостереження через спеціальну програму для телефону.
Якщо приділити більше уваги до проблеми, можна виявити інвазійні види в несподіваних місцях. Наприклад, у 2018 році користувач в Астурії (Asturias) на півночі Іспанії зареєстрував перше спостереження Aedes japonicus за межами Центральної Європи. За словами Фредеріка Бартумеуса (Frederic Bartumeus), співдиректора Mosquito Alert, це яскравий приклад того, як громадянське спостереження може бути цінним доповненням до звичайного моніторингу. «Ніхто б не брав проби на Aedes japonicus на півночі Іспанії», – каже він. У проєкті також використовуються пастки із системою штучного інтелекту для ідентифікації комарів на основі їхніх характерних частот змахів крил. Система завантажує дані на сервер кожні 30 хвилин, надаючи майже в реальному часі інформацію про те, як зростає чи скорочується популяція комарів.
Це враховується в моделях, які дозволяють працівникам охорони здоров’я краще націлювати свої стратегії боротьби з переносниками хвороб. Mosquito Alert, наприклад, тісно співпрацює з Агентством охорони здоров’я Барселони та створив інтерактивну карту активності A. albopictus у місті в режимі реального часу.
За словами Палмера, Mosquito Alert має на меті розширити своє охоплення в усьому світі та вирішити питання, як зробити програму корисною в ендемічних регіонах, де кількість захворювань набагато більша. Завдяки своїм партнерам у пов’язаному проєкті під назвою IDAlert – проєкті, що фінансується Європейським Союзом і який розробляє інструменти для боротьби з появою захворювань, що пов’язані із кліматом, – команда розгортає послугу в Бангладеш і незабаром пошириться на В’єтнам і Бразилію. Команда також розвиває зв’язки в Африці.
Інша мета полягає в тому, щоб зробити додаток більш корисним для громадського здоров’я, каже Бартумеус. Це означатиме адаптацію його до функціонування в контексті, який дуже відрізняється від європейського. Наприклад, малярія викликає серйозне занепокоєння в Африці, і використання програми там означатиме моніторинг видів Anopheles, які передають паразита малярії. Anopheles stephensi викликає особливе занепокоєння, оскільки цей інвазивний вид комарів заносить малярію в багатолюдні міські райони Східної Африки – інші переносники малярії, як правило, обмежені сільською місцевістю. За словами Бартумеуса, Mosquito Alert може стежити за цим.
Передбачення майбутнього
Детальні карти в різних масштабах можуть допомогти вченим зрозуміти взаємозв’язок між такими факторами, як зміна клімату та землекористування, і тим, як реагують популяції комарів. Ці відносини складні. Наприклад, кожен вид комарів працює в межах оптимального діапазону температур. «Зараз є хороші приклади інфекційних захворювань, які повністю відступлять через зміну клімату, тому що стає занадто спекотно, і комарі не можуть належним чином виживати, коли температура перевищує певну критичну», – говорить Кріс Мюррей (Kris Murray), еколог з Підрозділу ради медичних досліджень Гамбії у Фахарі (частина Лондонської школи гігієни та тропічної медицини).
Таким чином, зміни ризику захворювання відрізнятимуться залежно від місця розташування. «Це дійсно залежить від того, про яку хворобу ви говорите, де ви перебуваєте і навіть на якій висоті знаходитесь», – каже Мюррей. Усі ці змінні, каже він, можуть мати величезний вплив на напрямок руху для деяких із цих ризиків.
Це також означає, що в деяких частинах тропіків спостерігатиметься зниження трансмісивних ЗТХ. «Люди іноді просто припускають, що більш високі температури автоматично означають більше тропічних хвороб», – каже Хотез. – «Я сприймаю це більше як перерозподіл».
Температура – не єдиний фактор: землекористування, глобалізація, нерівність і біорізноманіття – усе це впливає на переносників ЗТХ, і існує нагальна потреба краще зрозуміти, як усе це взаємодіє між собою. Мюррей та його колеги, наприклад, спиралися на методи науки про навколишнє середовище, екології та охорони природи та поєднували їх із дослідженнями ЗТХ та їхніх векторів для моделювання популяції комарів.
В одному дослідженні вони показали, як у глобальному масштабі підвищення температури, ймовірно, прискорить потенціал Aedes aegyptii завершити свій життєвий цикл і просунутися в райони, на яких він зараз не мешкає. У більш пізньому дослідженні, розглядаючи менший масштаб, вони показали, як вирубка лісів для вирощування пальмової олії на Борнео зробила місцевий мікроклімат більш придатним для прискорення життєвого циклу Aedes albopticus, що збільшило популяцію комарів і, отже, підвищило ризик зараження і передачі хвороби.
Ще більше ускладнює картину взаємозв’язок між переносником і паразитом або збудником, який він передає. Якщо кожен по-різному реагує на зміну клімату, каже Мюррей, це може спровокувати невідповідність, яка застосовує тиск відбору на систему господар-патоген для розвитку підвищеного ризику захворювання.
Шистосомоз є хорошим прикладом того, наскільки добре можуть адаптуватися патогени. Різні види паразита можуть утворювати гібриди, і це може дозволити йому розширити перелік носіїв, яких він заражає. На Корсиці паразит є гібридом виду, який заражає лише людей, і виду, який заражає велику рогату худобу. В результаті він легше заражає прісноводних равликів і ссавців, ніж види, які заражають людей.
Деталі майбутніх тенденцій ще належить опрацювати, але загальна траєкторія зрозуміла: ЗТХ стають справді глобальними, і потрібно зробити більше не тільки для розуміння складності взаємозв’язку переносник–середовище, але й для розробки вакцин, діагностики та лікування цих захворювань, щоб допомогти людям у всіх країнах. Ризики, які ЗТХ несуть не лише для громадського здоров’я, але й для економічного добробуту, можуть нарешті спонукати уряди розвинених країн зробити більше для полегшення впливу ЗТХ на людей у всьому світі.
«Інший великий вплив тропічних хвороб, на який не звертають уваги, полягає в тому, що вони занурюють населення в бідність через свій хронічний виснажливий вплив», – каже Хотез. – «Тож ці хвороби стримують економіку». Це перспектива, яку заможний світ не може дозволити собі ігнорувати. На гарячішій, глобалізованій та урбанізованій планеті ЗТХ не знатимуть кордонів.
Джерело: nature.com
Переклад: Kurai спеціально для телеграм-каналу “Наукпоп українською“
